19 лютого 2018 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Відомості про район
Нормативно-правова база
  • Керівництво
  • Влада і громадськість
    Регуляторна політика
    Порядок реєстрації
    Прес-центр
    Інвестиційний довідник
  • Публічна інформація
  • Каталог послуг
  • Відкриті дані
  • Реформи в Україні
  • Запобігання проявам корупції
  • Виборець має знати!
  • Відділ статистики інформує
  • Соціальний захист населення
  • Оголошення
  • Зайнятість населення
  • Громадська рада при РДА
  • Управління юстиції
  • Децентралізація влади
  • РДА звітує
  • Центр надання адмін послуг
  • Правове забезпечення
  • Казначейська служба інформує
  • Ресурсний центр громад
  • Вивчення громадської думки
  • Очищення влади
  • Перелік земельних ділянок
  • Мобілізація
  • Допомога армії
  • Контрактна армія
  • Електронне звернення
  • АРХІВ НОВИН

    « Лютий 2018 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2 3 4
    5 6 7 8 9 10 11
    12 13 14 15 16 17 18
    19 20 21 22 23 24 25
    26 27 28        
    Головна>Прес-центр>Виступи керівництва>Володимир ГУНЧИК: «Селу доведеться самостійно думати про бюджет»
    Вівторок, 02 червня 2015 14:14

    Володимир ГУНЧИК: «Селу доведеться самостійно думати про бюджет»

    Нові податкові правила, що запрацювали з початку 2015 року, дали шанс громадам отримувати більше коштів напряму в місцеві бюджети. Проте виграють від цього розвинуті населені пункти з великою кількістю робочих місць та хорошою економікою. У невеликих селах часто протилежна картина. Частина їх уже наступного року може отримати бюджети із нульовими доходами.  Як селам вижити в нових умовах, говоримо з Володимиром ГУНЧИКОМ, головою Волинської обласної державної адміністрації.

    – Що можете розповісти про обласний бюджет за підсумками першого кварталу? Податкові зміни пішли на краще?

    – За чотири місяці цього року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 500,6 млн грн, а це – 134% від запланованого. Хороший показник.

    Разом із такими позитивними показниками виникла ситуація з нерівномірним розподілом. Перерозподілили ряд податків. Вийшло, що міста обласного підпорядкування мають дуже добрі бюджети, а частина сільських і селищних рад – фактично під загрозою з наступного року залишитися без коштів. Громади, які звикли жити за рахунок дотацій з області та району, зможуть їх отримати хіба цьогоріч. А далі мають жити за свої кошти. Наразі з 421 громади близько 130 перебувають у такому стані, що без підтримки не дотягли б і до кінця року. У них не вистачило б коштів навіть на утримання апарату управління.

    Ситуація не дуже позитивна, але повчальна. Держава зробила висновки і каже громадам: не вистачає коштів – об’єднуйтеся.

    – Селу, яке не має своїх коштів, звісно, вигідно приєднатись. Але яка вигода в такому об’єднанні для села, яке і без того має хороший бюджет?

    – Держава планує на перших етапах підтримати об’єднання громад за рахунок центральних бюджетів. Освітня, медична та соціальна дотації тепер ітимуть прямо в бюджети об’єднаних громад, а не в районні, як раніше.

    Під час поїздок областю я зіштовхуюся із випадками: звертаються по допомогу, наприклад, для школи. Коли запитую, скільки там навчається учнів, з’ясовується, що 20. І в той же час тут працює 19 вчителів. Звичайно, такі школи не можуть існувати. Тому коли об’єднати три села, лишається стежити за розвитком і хорошою роботою однієї потужної школи та придбати два шкільні автобуси.

    Розумію, це не питання одного дня, але стратегічно ми мусимо розуміти, що пріоритетом має бути сильна амбулаторія, сильна школа, сильна громада.

    – Об’єднання, каже держава, є добровільним. Але проігнорувати його, як ви пояснили, не дадуть реалії. Це розуміють керівники громад на місцях?

    – Багато голів зрозуміли, що це необхідність, коли почали рахувати кошти. Це лише на перших етапах нам доводилося довго пояснювати про переваги. Наприклад: дві окремі громади з бюджетом по 150 тисяч після об’єднання отримають бюджет у 1,5 мільйона. Адже уряд надає право громадам, які добровільно об’єдналися, отримувати пряму освітню, медичну, соціальну субвенцію просто з державного бюджету в місцевий.

    – Наскільки активно вже відбуваються ці процеси на Волині?

    – Якщо місяць тому ми ще намагалися підштовхувати громади, то сьогодні ситуація змінилася – пропозицій багато. У багатьох випадках вони не відповідають методиці, але сам факт говорить про наявність бажання.

    – Скільки громад зазвичай висловлюють бажання об’єднатися?

    – Дві, три, чотири.

    – Можна виділити райони, де ці процеси відбуваються найактивніше?

    – Звичайно. Найбільш активні – Ківерцівський, Ковельський та Горохівський райони. Між Нововолинськом та Іваничами є доволі активна полеміка. Є відповідні пропозиції щодо Камінь-Каширського та Ратнівського районів.

    – Але, мабуть, лишилися ті, хто думає: перечекаю, раптом поговорять – і все на тому скінчиться…

    – Представники тих громад, які звикли жити на дотаціях, мають зрозуміти, що так далі не буде. Прийшов час інакше глянути на те, що відбувається навколо. Чому не всі платять земельний податок? Чому на магазині безплатно висить оголошення? Раніше сільські голови про таке не думали, бо знали, що отримають підтримку з районного та обласного бюджетів.

    Через такі процеси пройшли європейці, пройшли американці. Ми теж маємо зрозуміти: що більша громада, то сильніший бюджет, менше управлінців і більше коштів, які можна спрямувати на розвиток.

    Розмовляла Людмила ЯВОРСЬКА,

    газета «Сім’я і дім».

    Переглядів 349
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Горохівська районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Горохівській райдержадміністрації.
    Адреса: 45700, м. Горохів, вул. Шевченка, 17, тел. (03379) 2-15-02, факс 2-11-52, E-mail: info@goradm.gov.ua
    © 2014 goradm.gov.ua