6 листопада 2017 року по завершенні оперативної наради голова облдержадміністрації Володимир Гунчик поспілкувався із волинськими медіа. Варто нагадати, що брифінг керівника найвищої виконавчої гілки влади в області – щопонеділка в плані його робити. Нині запитань було чимало.
Розпочали з теми строкового призову до лав Збройних Сил України. Мовляв, на Львівщині представники військкоматів здійснюють рейди у розважальні заклади міста, аби виявляти та вручати повістки тим, хто ухиляється від виконання громадянського обов’язку. За словами Володимира Петровича, переймати львівський досвід на Волині поки не планують, натомість вестимуть активну роз’яснювальну роботу.
– У нас немає такої катастрофічної ситуації, – наголосив голова облдержадміністрації. – Відсотків на 90 ми виконуємо завдання щодо призову. Але разом із тим, 3 тисячі 700 призовників не з’явилися на призовні дільниці. І це є проблема. Люди забули закон і свої зобов’язання перед державою. Звичайно, спільно з нацполіцією та військовим комісаріатом думаємо, як на це вплинути. У першу чергу – через публічність закликів. А ніяких операцій не плануємо, наприклад, блокувати заклади відпочинку. Але все-таки є відповідна межа, до якої держава має доходити, коли військові комісаріати, отримуючи відповідні планові завдання, виконують їх переважно за рахунок жителів сільської місцевості. Вважаю, що це не є зовсім позитив. Бачимо, що робиться в Луцьку. В суботу, в неділю, коли молодь півшостої ранку виходить із закладів, «культурних» закладів… Виникає запитання: а чому ж не йдуть у військовий комісаріат? Або вони всі хворі? Але ж до півшостої як витримують? Або дуже хитрі і думають, що сільська місцевість потягне весь призов на себе. Сигнал, який був у Львівській області, у Києві частково, – це сигнал для призовників, що держава помалу, але починає звертати увагу на дотримання законодавства.
Щодо ситуації із «Луцьктепло», де рахунки заблоковані: «По-перше, юстиція не зловживає – є рішення судів. Якщо виконавча служба не буде виконувати рішення судів, тоді анархія – мать порядка. З іншого боку, ми відпрацювали питання із «Луцьктепло», я особисто вже провів чотири зустрічі. З секретарем міської ради неодноразово це питання обговорювали і зробили через міністерство та Кабмін, аби реструктуризувати ці борги. Отримали погодження на ліміти по газу, хоча там теж були питання, пов’язані із заборгованістю попередніх періодів. Я виділив би два питання щодо «Луцьктепло». Перше – держава повинна повернути кошти за субсидії. Приблизно 160 мільйонів сьогодні є заборгованість. Друге – більше 200-т мільйонів сьогодні боргують наші мешканці. Якщо все скласти, то «Луцьктепло» і немає боргів за виключенням боргів поточного періоду. Хочемо спонукати виконавчу службу до якихось дій?.. Повірте, я зробив все, аби на «Луцьктепло», «Волиньвугілля» та інших підприємствах мінімізувати вплив по блокуванню рахунків. Поки ситуація складна, але її потрібно тримати в правовому полі. Якби сьогодні держава повернула всі кошти за субсидіями, то питання було би іншим. Воно би так не звучало.
Щодо стану справ із розрахунками за субсидіями: «До кінця року потрібно ще мільярд гривень. Боюся, що мільйонів 300 перейде на 2018 рік. Враховуючи ту ситуацію, що кошти, закладено у державний бюджет, ми фактично вичерпали, додатково отримали 300 мільйонів по змінах до бюджету. Але все одно 800 мільйонів не вистачає. Але це не вплине на призначення субсидій на 2018 рік. Основне навантаження – на теплопостачальні організації, вони змушені за рахунок власних коштів обслуговувати бюджетні призначення».
Щодо ситуації з волинськими шахтами: «Шахти продавати не будуть – накладено мораторій, є постанова Кабміну. Але є заборгованість величезна по енергетиці. Міненерго саме собі боргує. Є спеціалізовано структура, яка надає послуги, але ж і вона бере електроенергію з енергоринку. І за це потрібно розраховуватися. Є шахти, які підлягають реструктуризації, – шахта № 1. Голова облдержадміністрації неодноразово звертався, і думаю, правоохоронні органи мене почули, бо відкрито кримінальне провадження, відкрито обшуки на шахті № 1, виявлено додаткові порушення й зараз іде досудове розслідування. Порушення там, де продавалося обладнання, яке можна було використати для наших шахт – «Бужанки» і 9-ї. Воно просто вирізалося, вивозилося і здавалося під виглядом металобрухту. За допомогою громадських організацій, профспілок такі факти виявили і я подав документи до прокуратури. Якщо говорити про 9-ту і «Бужанку», то там немає таких серйозних зловживань. Швидше всього, основна проблема – організація роботи. Взявши на себе зобов’язання збільшити видобуток вугілля, генеральний директор Зорін його зменшив на 60 тисяч тон. Мотивують застарілістю обладнання. Але ж нічого не змінилося в порівнянні з 16-м роком. Ми добували за добу 900 тон, а сьогодні – 320 – 340 тон. І тому всі ці проблеми. При нинішній ціні вугілля ми би мали дебет, а не кредит».
«Позиція облдержадміністрації: повинно бути створене одне шахтоуправління. Волинське. Гендиректор цієї структури має бути директором 10-ї шахти. Однозначно. А всі директори шахт – його заступниками. Тоді була би вертикально інтегрована структури, яка не дала би розкрадати кошти. Ви ж бачите, що гроші на добудову «десятки» зависли… Якщо говорити за оцінкою 16-го року, то на добудову 10-ї шахти потрібно 800 мільйонів гривень. І шахту можна би було запускати повністю. Частинами – 350 мільйонів дали би змогу запустити першу чергу. Ще стільки ж – другу. І ще 100 мільйонів для виходу шахти на свою потужність. А вона – 3 тисячі 200 тон на добу. При тому, що вугілля з 10-ї не потребує енегозбагачення».
Щодо впровадження медичної реформи: «Важлива реформа і важливо правильно її зрозуміти. Ми почали впроваджувати її зверху. А я вважаю, що це неправильно. І ця дискусія відносно госпітальних округів просто розбалансувала людей, створила непотрібні прецеденти на політичному підґрунті. Медичну реформу потрібно починати з первинної ланки. І сьогодні закон саме так і трактує. Дай Бог, щоби вдалося реалізувати! Але є дуже багато зауважень і в цьому питанні. Бо якщо говоримо про медичну реформу на місцях, то повинні бути засоби, основа. ФАПи, які сьогодні є, не зможуть забезпечити рівень надання послуг. Проект, внесений у Верховну Раду Президентом України, що за два роки повинні бути створені амбулаторії в кожній територіальній громаді, якщо буде зреалізований – то серйозний крок».
«Можливість вибирати собі лікаря – це і є основа тієї медичної реформи. На жаль, не пройшли тези по страхуванню. Я шкодую, бо в усьому світі страхова медицина – загальна практика. Можливо, ми ще не готові. Але перші кроки роблять. Важливо, що в основі реформи – гроші йдуть за хворим. Для області – це сигнал. Сигнал, як працюватимуть наші лікарняні заклади. Мене особливо турбує Іваничівська ЦРЛ. Бо за останні півроку кошти пішли за пацієнтами до Нововолинська. Швидше за все, доведеться ухвалювати непопулярні рішення й проводити реорганізацію структури ЦРЛ. Але як заклад існуватиме. Що буде його основою – думаємо. Бо стоїть прекрасна лікарня, але стоїть пусткою».
Відділ інформаційної політики облдержадміністрації
