Тисячі борців за свободу України, яких було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій, відтепер мають шанс відновити історичну справедливість. Адже 2 травня 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Головні зміни та особливості процедури обговорили під час прес-конференції з питань роботи Волинської регіональної комісії з реабілітації.
Зокрема, на питання відповідала головний спеціаліст з регіональних питань у Волинській області Українського інституту Національної пам’яті Леся Бондарук, яка також є заступником голови Волинської регіональної комісії з реабілітації.
За її словами, нова редакція Закону дає шанс на реабілітацію та відновлення історичної справедливості новим категоріям репресованих, а саме мільйонам українців, що зазнали репресій з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, примусово переселені, виселені, залучені до примусової праці у 1917-1991 рр. Окрім того, передбачено створення двоступеневої системи комісії з реабілітації у складі Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті та регіональних комісій при обласних державних адміністраціях.
– Закон надає два статуси жертвам політичних репресій – реабілітованого або потерпілого від репресій. Його можуть надати як живим, так і тим, що вже померли. Однак, матеріальні відшкодування передбачені лише реабілітованим, які нині живі. Натомість, дітям компенсації не передбачена, – наголосила Леся Бондарук.
До слова, серед компенсацій передбачені грошові виплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць позбавлення волі, але не більше 75 мінімальних зарплат. А також повернення будівель і майна, поліпшення житлових умов, пільгові путівки на лікування, безкоштовний проїзд у транспорті, зниження оплати на комунальні послуги на 50%, позачергову медичну допомогу і 50% зниження вартості ліків тощо.
Що ж стосується механізму надання статусу реабілітованого, то для початку громадяни надають заяву та копії документів про репресії до регіональної комісії з реабілітації ОДА. Її члени здійснюють попередній розгляд документів та надають відповідні висновки. Потому обґрунтовані пропозиції регіональних комісій щодо визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій передають до Національної комісії, яка й приймає остаточне рішення. Як результат, органи місцевого самоврядування видаватимуть посвідчення реабілітованого єдиного державного зразка, що затверджений Кабінетом Міністрів України.
Як повідомила начальник відділу з питань релігій та національностей управління культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації Ольга Купровська, яка також виконує функції секретаря регіональної комісії, нині вже подано 20 заяв про надання статусу реабілітованого. Звертаються не лише волиняни, а й з інших куточків країни.
Слід додати, що нині в Україні створено лише чотири комісії з реабілітації: Волинська, Запорізька, Сумська та Харківська. Тобто саме Волинська регіональна комісія з реабілітації є фактично першою, яка вже активно розпочала свою діяльність. Між іншим, утворена вона відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації Олександра Савченка від 15 лютого 2019 року № 77.
Довідково:
17 квітня 1991 року, тоді ще в Радянській Україні, було прийнято Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», але цей закон не врахував прав людей, які постраждали через несправедливе засудження за політичними, класовими, соціальними та релігійними мотивами.
2 травня Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»
У 1996 році необхідність реабілітації осіб, що були незаконно знищені або засуджені комуністичною тоталітарною системою, була зафіксована в резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем» № 1096. Резолюція базувалася на доповіді про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем.
- Що змінив новий Закон?
Раніше, прокуратура за Законом визначала реабілітована чи ні людина. Реабілітації підлягали ті, що були арештовані без зброї, були обмеження щодо реабілітації щодо членів сімей постраждалих від репресій. Таким чином, більшість репресованих не змогли отримати реабілітацію.
Оновлений Закон надав можливість усім борцям за незалежність України, усім потерпілим від радянської тоталітарної системи отримати статус реабілітованого або постраждалого від репресій. Тим самим відновлює справедливість – адже він знімає тавро «ворогів народу», «вбивць», «шпигунів», «диверсантів» з тих людей, які боролись за незалежність України. Цими змінами Україна нарешті дає можливість відновити справедливість морального характеру перед тими, хто боровся за незалежність.
«Тепер ми нарешті відновлюємо історичну справедливість. За новим законом, реабілітації підлягають усі репресовані позасудовими органами, всі депортовані, а також люди, засуджені за те, що зі зброєю в руках боролися за незалежність України. Реабілітація поширюється на всіх, хто постраждав від дій комуністичного режиму в 1917-1991 роках», – пояснює співавторка закону, народний депутат Ганна Гопко.
Закон надав пояснення термінам, які застосовуються до репресованих та виконання цього закону. У попередній версії цього не було. Відтак, у Законі пояснюється що таке вислання, депортація, заслання, інтернування, класовий мотив, національний мотив, позасудові органи, позбавлення житла, політичний мотив, примусова репатріація, релігійний мотив, репресивні органи та інші.
Закон надає два статуси жертвам політичних репресій – або реабілітованого, або потерпілого від репресій. Цей статус можуть надати як живим, так і тим, що вже померли.
- Хто попадає під дію Закону?
У 1917-1991 роках комуністичним тоталітарним режимом та його репресивними органами здійснювалася політика державного терору. Внаслідок чого мільйони людей зазнали репресій з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, були позбавлені життя, волі, майна, депортовані, заслані, вислані на спецпоселення за межі України та СРСР, примусово переселені, виселені, залучені до примусової праці в умовах обмеження свободи, примусово репатрійовані та інтерновані, позбавлені громадянства, примусово поміщені до психіатричних закладів, позбавлені чи іншим чином обмежені у своїх громадянських правах і свободах, зазнали катувань, переслідувань щодо себе та членів своєї сім’ї, інших фізичних чи моральних страждань.
Закон також надає перелік статей та документів, за якими обвинувачували людей, що потерпіли від репресій. Цей перелік включає документи від Кримінального кодексу УСРР 1922 року до 24 серпня 1991 року.
- Кому передбачено компенсації і як їх виплачуватимуть?
Матеріальні відшкодування передбачені лише реабілітованим, які нині живі. Дітям компенсація не передбачена.
Порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим регулюється положенням, затверджуваним Кабінетом міністрів України.
Серед компенсацій передбачені виплата грошової компенсації в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць позбавлення волі, але не більше 75 мінімальних зарплат. А також повернення будівель і майна (у законі розписано всі нюанси таких можливостей), поліпшення житлових умов, пільгові путівки на лікування, безкоштовний проїзд у транспорті (розписано всі деталі), зниження оплати на комунальні послуги на 50 %, позачергову медичну допомогу і 50 % зниження вартості ліків та інші.
Згідно з Законом, реабілітованими визнаються особи:
«1) які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;
2) стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених статтею 2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;
3) стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;
4) які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під вартою і яким було пред’явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 статті 3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;
5) стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених статтею 2 цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку».
- Яким чином відбувається реабілітація?
Спочатку громадяни надають заяву та копії документів про репресії до регіональної комісії з реабілітації при ОДА.
Завданнями регіональних комісій є:
1) прийняття заяв про визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій у порядку, визначеному цим Законом;
2) попередній розгляд на своїх засіданнях обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, опрацювання та дослідження матеріалів архівної кримінальної справи, інших доказів, заслуховування пояснень заявника або інших осіб щодо обставин здійснення репресій проти конкретної особи;
3) подання Національній комісії обґрунтованих пропозицій щодо можливості визнання (відмови у визнанні) особи реабілітованою або потерпілою від репресій разом із документами;
4) надання допомоги репресованим особам, іншим особам в одержанні необхідних документів, пов’язаних із реабілітацією;
5) розгляд пропозицій та звернень громадян з питань, що належать до компетенції регіональних комісій, у порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".
Розгляд та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюються за заявою репресованої особи, її спадкоємців, будь-якого члена її сім’ї, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу, громадського об’єднання, що провадить діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних із реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів.
Заява подається за вибором заявника до регіональної комісії за місцем проживання заявника - фізичної особи, місцезнаходженням заявника - юридичної особи або місцем зберігання архівних кримінальних справ, носіїв архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, інших архівних документів, у яких міститься інформація про здійснення репресій.
Відмова у прийнятті та розгляді такої заяви забороняється.
Національна комісія є спеціальним постійно діючим органом, який утворюється при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу.
Національна комісія проводить:
1) розгляд обґрунтованих пропозицій регіональних комісій щодо визнання (відмови у визнанні) осіб реабілітованими або потерпілими від репресій;
2) прийняття рішень про визнання (відмову у визнанні) осіб реабілітованими або потерпілими від репресій.
Посвідчення реабілітованого видається за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом міністрів України, органами місцевого самоврядування.
Довідки або посвідчення про реабілітацію, видані у державах - республіках колишнього Союзу РСР або державними органами Союзу РСР, є чинними на території України.
За матеріалами відділу інформаційної політики Волинської облдержадміністрації
