31 серпня голова райдержадміністрації Юрій Лобач та міський голова Ігор Пальонка взяли участь у вшануванні пам’яті багатотисячного єврейського населення, розстріляного 79 років тому фашистами поблизу села П’ятидні. Такі скорботні заходи проводяться щороку майже три останні десятиліття біля пам’ятної колони, що безмовно, але так точно символізує страшну трагедію знищення єврейського народу нацистами.
Цього дня до пам’ятника у вигляді свічі, різьбленої сценами і написами, які передають увесь жах голокосту, зібрались небайдужі громадяни. Першим узяв слово представник єврейської громади міста Володимир Музиченко. Він зазначив, що масштаби розстрілів, які у першій половині вересня 1942 року відбулись у П’ятиднях, вражають. «Із 25-тисячного єврейського населення Володимира-Волинського та навколишніх сіл, врятуватись вдалось, тільки вдумайтесь, усього…трьом сотням людей. Імена 128 із них точно відомі – такий унікальний перелік мені вдалось розшукати у одному з німецьких архівів», - наголосив дослідник. Але серед цих страшних фактів, які ніяк уже не можна змінити, є й проблиски добра і світла – це спомин про людей, які допомагали, ризикуючи власним життям переховували від німців представників єврейської громади. Серед таких була й бабуся Матвія Будневського, який також прибув на заходи, аби з рук Володимира Музиченка отримати свідоцтво і медаль «Праведника Світу» - нагороди, що свідчить про подвиг спасіння людського життя.
Про те, що єврейський народ багато віків переживав гоніння, але масове знищення євреїв нацистськими окупантами – чи не найтрагічніша зі сторінок їхньої історії, говорив у своєму виступі голова РДА Юрій Лобач. «Ніхто не може відібрати у людини життя, дароване їй Богом. Але в роки Другої світової війни фашисти переступили всі можливі межі, вчинивши злочин проти людяності. Ми, українці, які теж пережили не одну національну трагедію, маємо бути солідарними із тими, хто вшановує у ці дні пам’ять невинно загиблих. Серед розстріляних були жінки, діти, старші люди. І тут знищили не просто людей, а долі, мрії та сподівання. Свято берегти пам’ять про закатованих тут – наш обов’язок, щоб ніколи знову не повторилась така ж чи подібна трагедія», - сказав Юрій Володимирович.
В унісон з цим прозвучала емоційна поезія Богдана Яновича, присвячена п’ятиднівським подіям 1942-го.
Свої співчуття від імені усієї міської громади родинам загиблих висловив міський голова Ігор Пальонка. «Молитвою, скорботою, нашою пам’яттю, збереженням історії про цю трагедію вшануймо тих, хто знайшов місце спочинку у цих величезних спільних могилах! Царство Небесне і вічний спокій невинно загубленим душам», - сказав він.
Потому відбулась екуменічна молитва, у якій взяли участь пастор церкви Адвентистів сьомого дня, представник юдейської віри та традиційно священник ПЦУ Микола Гінайло. Він досить емоційно у своїй промові закликав до міжконфесійного і міжрелігійного порозуміння в сучасному світі, зазначивши, що саме з розбрату починались усі негативні явища у суспільстві, у той же час Бог створив усіх рівними й однаковими, по образу своєму, незалежно від типу шкіри, релігії чи якихось інших ознак.
На завершення заходу поклали до символічної могили квіти і камінці, як це велить давній єврейський звичай, запалили шість лампадок в знак пам’яті про шість мільйонів замордованих євреїв, а також відвідали усі три місця захоронень останків жертв фашизму, де вклонились пам’яті загиблого як єврейського, так і українського населення.
